<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Музейныя таямніцы &#8211; МУЗЕЙ ГІСТОРЫІ МАГІЛЁВА</title>
	<atom:link href="https://museumhm.by/category/museum-secrets/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://museumhm.by</link>
	<description>Магілёўская ратуша.  Афіцыйны сайт</description>
	<lastBuildDate>Mon, 01 Jun 2026 09:15:26 +0000</lastBuildDate>
	<language>be</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9</generator>

<image>
	<url>https://museumhm.by/wp-content/uploads/2018/06/cropped-ratushasqr-32x32.png</url>
	<title>Музейныя таямніцы &#8211; МУЗЕЙ ГІСТОРЫІ МАГІЛЁВА</title>
	<link>https://museumhm.by</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Вельмі цікавай старонкай гісторыі Магілёўшчыны з&#8217;яўляецца фалерыстыка. У значках знайшлі сваё адлюстраванне шматлікія падзеі, якія адбываліся тут у самыя розныя часы</title>
		<link>https://museumhm.by/velmi-cikavaj-staronkaj-gistoryi-magiljowshchyny-z-jawljaecca-falerystyka-u-znachkah-znajshli-svajo-adljustravanne-shmatlikija-padzei-jakija-adbyvalisja-tut-u-samyja-roznyja-chasy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 01 Jun 2026 09:15:26 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=11490</guid>

					<description><![CDATA[Юбілеі гарадоў, прадпрыемстваў, навучальных устаноў, фестывалі і святы таксама пакінулі пасля сябе шмат памятных значкоў. Але найбольшую колькасць магілёўскай фалерыстыкі складаюць значкі з выявамі гербоў гарадоў і нават вёсак. І гэта зразумела, таму, што на сённяшні дзень практычна кожны райцэнтр Магілёўскай вобласці мае свой герб. У беларускай фалерыстыцы Магілёўшчына вылучаецца тым, што калекцыянеры Магілёва і Бабруйска маюць каталогі значкоў сваіх гарадоў. Наша ж мэта дапоўніць гэтыя каталогі і сабраць звесткі пра ўсе значкі, якія маюць дачыненне да фалерыстыцы Магілёўскай вобласці. Выявы значкоў падаюцца ў натуральных памерах і колерах.  ]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Юбілеі гарадоў, прадпрыемстваў, навучальных устаноў, фестывалі і святы таксама пакінулі пасля сябе шмат памятных значкоў. Але найбольшую колькасць магілёўскай фалерыстыкі складаюць значкі з выявамі гербоў гарадоў і нават вёсак. І гэта зразумела, таму, што на сённяшні дзень практычна кожны райцэнтр Магілёўскай вобласці мае свой герб. У беларускай фалерыстыцы Магілёўшчына вылучаецца тым, што калекцыянеры Магілёва і Бабруйска маюць каталогі значкоў сваіх гарадоў. Наша ж мэта дапоўніць гэтыя каталогі і сабраць звесткі пра ўсе значкі, якія маюць дачыненне да фалерыстыцы Магілёўскай вобласці. Выявы значкоў падаюцца ў натуральных памерах і колерах.</p>
<p><a href="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-05-29_10-42-06.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone  wp-image-11492" src="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-05-29_10-42-06-300x228.jpg" alt="" width="326" height="248" srcset="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-05-29_10-42-06-300x228.jpg 300w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-05-29_10-42-06-1024x778.jpg 1024w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-05-29_10-42-06-768x583.jpg 768w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-05-29_10-42-06-1536x1166.jpg 1536w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-05-29_10-42-06-2048x1555.jpg 2048w" sizes="(max-width: 326px) 100vw, 326px" /></a><a href="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-06-01_12-10-42.jpg">  <img decoding="async" class="alignnone  wp-image-11493" src="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-06-01_12-10-42-228x300.jpg" alt="" width="188" height="247" srcset="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-06-01_12-10-42-228x300.jpg 228w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-06-01_12-10-42-778x1024.jpg 778w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-06-01_12-10-42-768x1010.jpg 768w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-06-01_12-10-42-1168x1536.jpg 1168w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-06-01_12-10-42-1557x2048.jpg 1557w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/06/photo_2026-06-01_12-10-42.jpg 1800w" sizes="(max-width: 188px) 100vw, 188px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Музейные тайны</title>
		<link>https://museumhm.by/muzejnye-tajny-10/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 22 May 2026 12:02:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=11472</guid>

					<description><![CDATA[]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Еврейская энциклопедия</title>
		<link>https://museumhm.by/evrejskaja-jenciklopedija/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 26 Feb 2026 10:26:48 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=11061</guid>

					<description><![CDATA[Музей истории Могилева приветствует всех. В нашем городе с давних времен проживали мирно представители многих национальностей и вероисповеданий, которые своим трудом способствовали его экономическому и культурному развитию. Среди  них достаточно большое количество евреев. Истории и культуре этого народа и посвящен этот выпуск музейных тайн. В период с 1908 по 1913 гг. в издательстве Ф.А.Брокгауза  и И.А.Ефрона излавалась «Еврейская энциклопедия» в 16 томах под общей редакцией А.Гаркави, Д.Гинцбурга, Л.Кацнельсона. Она является очень ценным источником по истории и культуре еврейского народа не только на территории Российской империи, но и мировом масштабе. В&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Музей истории Могилева приветствует всех.</p>
<p>В нашем городе с давних времен проживали мирно представители многих национальностей и вероисповеданий, которые своим трудом способствовали его экономическому и культурному развитию. Среди  них достаточно большое количество евреев. Истории и культуре этого народа и посвящен этот выпуск музейных тайн.</p>
<p>В период с 1908 по 1913 гг. в издательстве Ф.А.Брокгауза  и И.А.Ефрона излавалась «Еврейская энциклопедия» в 16 томах под общей редакцией А.Гаркави, Д.Гинцбурга, Л.Кацнельсона. Она является очень ценным источником по истории и культуре еврейского народа не только на территории Российской империи, но и мировом масштабе.</p>
<p>В работе над данным произведением принимали участие ведущие мировые и российские ученые. В каждом томе нашли отражение вопросы библеистики, гебраистики, еврейской литературы всех периодов и эпох, быта, фольклора, научных знаний и новейших культурных достижений на начало XX века. Издание богато иллюстрировано, а также сопровождается хромолитографиями, портретами  и музыкальными нотами.</p>
<p>В фондах музея г.Могилева имеются тома данного издания, форматом 270x 190 мм, в качественном переплете. Знакомство с ними позволяет узнать истроию нашего города в контексте одного их древнейших народов Земли сохранивших и пронесших свою историю и культуру через столетия. Особую уникальность имеет тот факт, что при Советском Союзе оно ни разу не переиздавалась, и сейчас найти данное издание очень трудно в открытом доступе, если только на аукционах и букинистических сайтах.</p>
<p>Таким образом, знакомство с данным изданием расширяет знания о мировой истории, истории страны, города  и позволяет понять, что уважение к другим народам позволяет развивать наше современное государство.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Старший научный сотрудник Сухарьков В.В.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_001.bmp"><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-11063" src="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_001-201x300.jpg" alt="" width="201" height="300" srcset="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_001-201x300.jpg 201w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_001.bmp 488w" sizes="(max-width: 201px) 100vw, 201px" /></a> <a href="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_002.bmp"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-11064" src="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_002-205x300.jpg" alt="" width="205" height="300" srcset="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_002-205x300.jpg 205w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_002.bmp 464w" sizes="auto, (max-width: 205px) 100vw, 205px" /></a> <a href="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_003.bmp"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-11065" src="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_003-205x300.jpg" alt="" width="205" height="300" srcset="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_003-205x300.jpg 205w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/02/evreyskaya_entsyklopediya_tom16_1913__ocr_003.bmp 464w" sizes="auto, (max-width: 205px) 100vw, 205px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Музейные тайны</title>
		<link>https://museumhm.by/muzejnye-tajny-8/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 22 Jan 2026 06:03:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[# play]]></category>
		<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=10912</guid>

					<description><![CDATA[Дорогие друзья мы продолжаем проект «Музейные тайны … или из истории одного предмета». Сегодня мы поговорим об одной интересной вещи, точнее монете, которая пополнила собой фонды нашего музея. 1975 году к 30-летию победы СССР в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. Ленинградским монетным двором было отчеканено 16 млн юбилейных рублей. Из них около миллиона штук высшего качества (&#8220;Пруф&#8221;) было произведено специально для коллекционеров. Они отличались ровной зеркальной поверхностью поля. Центрально место на реверсе монет занимает знаменитая скульптура «Родина-Мать». Установлена она на Мамаевом Кургане г. Волгоград. Скульптура является центральным элементом памятника «Героям Сталинградской битвы».&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Дорогие друзья мы продолжаем проект «Музейные тайны … или из истории одного предмета». Сегодня мы поговорим об одной интересной вещи, точнее монете, которая пополнила собой фонды нашего музея. 1975 году к 30-летию победы СССР в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг. Ленинградским монетным двором было отчеканено 16 млн юбилейных рублей. Из них около миллиона штук высшего качества (&#8220;Пруф&#8221;) было произведено специально для коллекционеров. Они отличались ровной зеркальной поверхностью поля. Центрально место на реверсе монет занимает знаменитая скульптура «Родина-Мать». Установлена она на Мамаевом Кургане г. Волгоград. Скульптура является центральным элементом памятника «Героям Сталинградской битвы». Возведение монумента длилось 8 лет — с 1959 по 1967 год. На момент строительства, он был самым высоким в мире (83 метра при весе более 8 000 тонн). Сегодня скульптура «Родина-Мать» является одним из самых известных и масштабных памятников архитектуры СССР. Скульптура &#8220;Родина-мать&#8221; относится к циклу скульптур Е.В. Вучетича, символизирующих победу советского народа над фашизмом (другие две: &#8220;Тыл &#8211; фронту&#8221; в Магнитогорске и &#8220;Воин-освободитель&#8221; в Берлине). Была создана в 1959-1967 годах из бетона и на то время являлась крупнейшей статуей в мире.  Высота &#8211; 52 метра, меч имеет длину 33 метра. Статуя установлена на Мамаевом кургане и входит в мемориальный комплекс, включающий музей ВОВ и другие постройки. В отличие от других памятных монет СССР из недрагоценных металлов, на реверсе этой монеты имеется знак Ленинградского монетного двора (ЛМД). Также известно, что в 1988 году было выпущено дополнительно 55 тысяч экземпляров. Такие &#8220;новоделы&#8221; хоть и схожи внешне с оригиналами, но легко отличаются по надписи на гурте.</p>
<p>Старший научный сотрудник Шелковский Д. Н.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Паштоўка</title>
		<link>https://museumhm.by/pashtowka/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 14 Jan 2026 11:50:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[# play]]></category>
		<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<category><![CDATA[Навіны]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=10873</guid>

					<description><![CDATA[У фондах нашага музея захоўваецца навагодняя паштоўка пачатку ХХ стагоддзя, дасланая з Масквы ў Магілёў. Пра што яна можа нам распавесці? Толькі ўявіце сабе: вы трымаеце ў руках не проста кавалачак кардону, а сапраўднае акно ў мінулае, якое ашчадна захоўвае цяпло і чараўніцтва мінулых навагодніх святаў. Гэта старая паштоўка, і яна распавядае сваю гісторыю без слоў, праз кожную сваю дэталь. Першае, што кідаецца ў вочы – гэта, вядома, выява. Яна можа быць выканана ў тэхніцы літаграфіі або акварэлі, з уласцівай для свайго часу палітрай. Колеры, магчыма, крыху прыглушаныя часам, але&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У фондах нашага музея захоўваецца навагодняя паштоўка пачатку ХХ стагоддзя, дасланая з Масквы ў Магілёў. Пра што яна можа нам распавесці? Толькі ўявіце сабе: вы трымаеце ў руках не проста кавалачак кардону, а сапраўднае акно ў мінулае, якое ашчадна захоўвае цяпло і чараўніцтва мінулых навагодніх святаў. Гэта старая паштоўка, і яна распавядае сваю гісторыю без слоў, праз кожную сваю дэталь.</p>
<p>Першае, што кідаецца ў вочы – гэта, вядома, выява. Яна можа быць выканана ў тэхніцы літаграфіі або акварэлі, з уласцівай для свайго часу палітрай. Колеры, магчыма, крыху прыглушаныя часам, але ад гэтага яны не губляюць свайго хараства, а наадварот, набываюць асаблівую глыбіню і вінтажны шарм.</p>
<p>Самае каштоўнае ў старой паштоўцы – гэта, вядома, рукапіснае пасланне. Радкі, выведзеныя чарнілам ці алоўкам, нясуць у сабе асабістыя пажаданні, цёплыя словы і шчырыя эмоцыі. Гэта можа быць кароткае “З новым годам!”, ці больш разгорнутае віншаванне, поўнае надзеяў і добрых слоў. Почырк, яго стыль, нават невялікія памылкі – усё гэта стварае адчуванне сапраўднасці і блізкасці да адпраўніка.</p>
<p>Трымаючы ў руках такую паштоўку, адчуваеш сябе датычным да гісторыі. Яна нагадвае пра тое, як раней людзі выяўлялі свае пачуцці, як шанавалі простыя радасці і наколькі важнымі былі сямейныя традыцыі. Гэта не проста прадмет, а капсула часу, напоўненая цяплом, любоўю і чаканнем цуда.</p>
<p>Дарагія сябры! Мы спадзяемся, што мінулыя навагоднія святы пакінулі ў Вашых сэрцах самыя цёплыя ўспаміны, а чараўніцтва гэтага часу працягнецца яшчэ доўга. Жадаем Вам, каб у гэтым годзе кожны дзень быў напоўнены радасцю, шчасцем і ажыццяўленнем запаветных жаданняў. Няхай побач будуць любімыя людзі, а ў хаце пануюць утульнасць і дабрабыт. Моцнага здароўя, невычэрпнай энергіі і безліч яскравых момантаў!</p>
<p><a href="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/01/kp-003758-2-scaled.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-10875 aligncenter" src="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/01/kp-003758-2-300x196.jpg" alt="" width="300" height="196" srcset="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/01/kp-003758-2-300x196.jpg 300w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/01/kp-003758-2-1024x668.jpg 1024w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/01/kp-003758-2-768x501.jpg 768w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/01/kp-003758-2-1536x1003.jpg 1536w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2026/01/kp-003758-2-2048x1337.jpg 2048w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Музейные тайны</title>
		<link>https://museumhm.by/muzejnye-tajny-6/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 09 Jan 2026 13:44:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<category><![CDATA[Навіны]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=10866</guid>

					<description><![CDATA[А знает ли вы почему открытка называется открыткой? 25 марта 1872 года в Российской империи впервые стали использовать почтовые карточки, на которых не было привычных нам иллюстраций с лицевой стороны. Они были из обычной бумаги, а сам бланк получил название — ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО. Нововведение очень быстро вошло в обиход горожан. Специально для городских писем были выпущены уже маркированные коричневые открытки. Почта, чтобы не навлекать на себя гнев получателей, делала пометку на каждом открытом письме: «Почтовое управление за содержание писем не отвечает». И до 1895 г. они были только текстовые. Потом несколько типографий получили разрешение на печать открытых писем с иллюстрациями. И только в 1904 году открытки приобрели привычный нам вид:&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>А знает ли вы почему открытка называется открыткой?<br />
25 марта 1872 года в Российской империи впервые стали использовать почтовые карточки,<br />
на которых не было привычных нам иллюстраций с лицевой стороны. Они были из обычной<br />
бумаги, а сам бланк получил название — ОТКРЫТОЕ ПИСЬМО. Нововведение очень быстро<br />
вошло в обиход горожан. Специально для городских писем были выпущены уже<br />
маркированные коричневые открытки. Почта, чтобы не навлекать на себя гнев получателей,<br />
делала пометку на каждом открытом письме: «Почтовое управление за содержание писем<br />
не отвечает». И до 1895 г. они были только текстовые. Потом несколько типографий<br />
получили разрешение на печать открытых писем с иллюстрациями.<br />
И только в 1904 году открытки приобрели привычный нам вид: с одной стороны<br />
иллюстрация, а с другой — два поля: левое для марок, а правое для текста. Хотя почта<br />
переименовала открытые письма в почтовые карточки, название «открытка» осталось</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>О создании музея истории Могилева</title>
		<link>https://museumhm.by/o-sozdanii-muzeja-istorii-mogileva-2/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 20 Aug 2025 07:19:13 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[# play]]></category>
		<category><![CDATA[# Ратуша]]></category>
		<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<category><![CDATA[Навіны]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=10350</guid>

					<description><![CDATA[О создании музея истории Могилева В рамках рубрики «Музейные тайны » учреждение «Государственный архив Могилевской области» представляет для ознакомления копию решения исполнительного комитета Могилевского городского Совета народных депутатов «О создании музея истории города Могилева» от 16 июля 1990 года № 4-34. На основе собранных Иеронимом Иосифовичем Филипповичем документов по истории города Могилева, исполнительный комитет принял решение о создании городского музея. Для размещения экспозиции было отведено здание бывшего архиерейского дома святителя Георгия Конисского. Позднее музей переехал в восстановленное здание Ратуши. Александр Васильевич Петухов, ведущий архивист отдела научного использования документов и информации Список использованных источников: Учреждение «Государственный архив Могилевской области» (ГАМог), Ф. 11,&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-family: 'arial black', sans-serif;">О создании музея истории Могилева</span></p>
<p>В рамках рубрики «Музейные тайны » учреждение «Государственный архив Могилевской области» представляет для ознакомления копию решения исполнительного комитета Могилевского городского Совета народных депутатов «О создании музея истории города Могилева» от 16 июля 1990 года № 4-34.</p>
<p>На основе собранных Иеронимом Иосифовичем Филипповичем документов по истории города Могилева, исполнительный комитет принял решение о создании городского музея. Для размещения экспозиции было отведено здание бывшего архиерейского дома святителя Георгия Конисского. Позднее музей переехал в восстановленное здание Ратуши.</p>
<p>Александр Васильевич Петухов,<br />
ведущий архивист<br />
отдела научного использования<br />
документов и информации</p>
<p>Список использованных источников:<br />
Учреждение «Государственный архив Могилевской области» (ГАМог), Ф. 11, Оп. 5, Д. 1523, Л. 74-75.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2025/08/risunok1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-10352 aligncenter" src="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2025/08/risunok1-218x300.png" alt="" width="218" height="300" srcset="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2025/08/risunok1-218x300.png 218w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2025/08/risunok1.png 568w" sizes="auto, (max-width: 218px) 100vw, 218px" /></a><a href="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2025/08/risunok2.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-10353 aligncenter" src="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2025/08/risunok2-300x178.png" alt="" width="300" height="178" srcset="https://museumhm.by/wp-content/uploads/2025/08/risunok2-300x178.png 300w, https://museumhm.by/wp-content/uploads/2025/08/risunok2.png 500w" sizes="auto, (max-width: 300px) 100vw, 300px" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Музей истории Могилёва с 1990-х гг. размещался в бывшем архиерейском дворце (памятник архитектуры позденего барокко XIX в). В 2002 г. открывается первая экспозиция в здании по ул. Ленинская, 13. С 2008 г. музей размещается в здании восстановленного памятника архитектуры XVII века городской ратуше. Это здание расположено в историческом центре Могилёва. Экспозиционные залы музея размещены на двух этажах. Они  знакомят посетителей с основными этапами исторического развития города, с его средневековой культурой, способами жизнеобеспечения, религией и частной жизнью. Основные экспозиции музея: «От городища к городу. Домагдебургский период Могилева», «Под защитой права христианского, от Бога данного. Магдебургский Могилев», «От вольного города к столице Поднепровско- Посожского края. Магдебургский и губернский Могилев», «Могилев времен магдебургского права», портретная галерея. Экспозиции демонстрируют основные этапы развития культуры города, важнейшие аспекты бытовой культуры и городской повседневности с учетом субкультур разных социальных, этнических и конфессиональных групп населения Могилева. В теплое время года посетители могут подняться на смотровую площадку Ратуши, отсюда открывается панорамный вид на город, живописную излучину Днепра и заречные дали. В предместье Могилёва  Буйничи в 2004 г. с целью увековечивания подвига всех защитников Могилёва во время Великой Отечественной войны, и в особенности, воинов 388-го стрелкового полка 172-й стрелковой дивизии и ополченцев Могилева   был открыт  филиал музея. По итогам 2024 года собрание музея насчитывало 18145 единицы хранения. Число предметов основного фонда – 13261 единиц хранения, научно-вспомогательного фонда – 4 884. В 2013 г. В состав музея вошел  выставочный зал. В музее и зале регулярно проводятся различные тематические мероприятия :   организуются  выставки ,встречи , конференции, лекции, тематические вечера. В выставочном зале проходят тематические  выставки  беларуских  и зарубежных художников, презентации , работает художественный салон.</p>
<p>В 2024 г. музей посетили 41208 человек. Деятельность музея обеспечивает 21 сотрудник .</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Музейныя таямніцы</title>
		<link>https://museumhm.by/muzejnyja-tajamnicy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 10 Apr 2025 05:49:37 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[# play]]></category>
		<category><![CDATA[# Ратуша]]></category>
		<category><![CDATA[Гісторыя]]></category>
		<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<category><![CDATA[Навіны]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=10062</guid>

					<description><![CDATA[Дарагія сябры мы працягваем праект»музейныя таямніцы &#8230; або з гісторыі аднаго прадмета&#8221;. Сёння наш аповед прысвечаны адной юбілейнай манеце. Афіцыйная назва манеты&#8221;20-годдзе першага палёту чалавека ў космас &#8211; грамадзяніна СССР ю.а. Гагарына&#8221;. 12 красавіка 1961 года Юрый Гагарын трыумфальна адкрыў новую эру-пілатуемай касманаўтыкі. Касмічны карабель &#8220;Усход-1&#8243; стартаваў з касмадрома Байканур. Пілотам карабля стаў савецкі лётчык-касманаўт Юрый Гагарын, які ператварыўся пасля гэтага ў сімвал заваявання космасу і які стаў адным з самых вядомых людзей XX стагоддзя. Гэта падзея стала каласальным крокам для ўсяго чалавецтва, якія адкрылі людзям кіраванае даследаванне космасу. А&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Дарагія сябры мы працягваем праект»музейныя таямніцы &#8230; або з гісторыі аднаго прадмета&#8221;. Сёння наш аповед прысвечаны адной юбілейнай манеце. Афіцыйная назва манеты&#8221;20-годдзе першага палёту чалавека ў космас &#8211; грамадзяніна СССР ю.а. Гагарына&#8221;. 12 красавіка 1961 года Юрый Гагарын трыумфальна адкрыў новую эру-пілатуемай касманаўтыкі. Касмічны карабель &#8220;Усход-1&#8243; стартаваў з касмадрома Байканур. Пілотам карабля стаў савецкі лётчык-касманаўт Юрый Гагарын, які ператварыўся пасля гэтага ў сімвал заваявання космасу і які стаў адным з самых вядомых людзей XX стагоддзя. Гэта падзея стала каласальным крокам для ўсяго чалавецтва, якія адкрылі людзям кіраванае даследаванне космасу. А 12 красавіка назаўжды ўвайшоў у гісторыю як дзень заваявання космасу чалавекам. Імя Юрыя Гагарына ўпісана ў сусветную гісторыю як першага зямляніна, які адправіўся ў касмічны палёт на арбіту, і застанецца ў памяці людзей на стагоддзі. І гэта грандыёзнае падзея не магло не быць адлюстравана на манетах. Упершыню твар касманаўта з&#8217;явілася на юбілейным рублі ў 1981 годзе, да дваццацігоддзя знамянальнага палёту. Манета была адчаканена ў медна-нікелевым сплаве (МН25). Маса – 12,80 г. дыяметр-31 мм. Манета выпускалася ў двух выкананнях: у звычайным &#8211; для абарачэння (4 млн.штук) і ў паліраваным выглядзе &#8211; якасці «пруф» (38 тысяч штук). У 1988 годзе быў выраблены дадатковы выпуск манет палепшанай якасці «пруф» (55 тысяч штук). У дадатковага выпуску гуртовая надпіс » адзін рубель • 1988 • Н•&#8221;, падзеленая трыма круглымі кропкамі.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Музейныя таямніцы. Сельтэрская вада.</title>
		<link>https://museumhm.by/muzejnyja-tajamnicy-seltjerskaja-vada/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 19 Sep 2024 13:55:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[# play]]></category>
		<category><![CDATA[# Ратуша]]></category>
		<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<category><![CDATA[Навіны]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=9463</guid>

					<description><![CDATA[Дарагія сябры, як заўжды  з вамі праект “Музейныя таямніцы … або з гісторыі аднаго прадмета”! Сёння размова пойдзе аб таямніцах адной надзвычай цікавай рэчы, якая была знойдзена падчас археалагічных раскопак падворка магілёўскага праваслаўнага архіепіскапа. Гэтая рэч – керамічная бутэлька  выкананая з белай гліны. Яна пакрытая светлай карычневай палівай, мае зграбную маленькую ручку ў верхняй частцы. Знойдзена была пры раскопках архірэйскай лядоўні – падвальным памяшканні на паліцах якой, на колатым лёдзе, захоўваліся стравы і напоі. Што ж гэта за бутэлька? І што ў ёй было? На гэтае пытанне мы можам даць&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Дарагія сябры, як заўжды  з вамі праект “Музейныя таямніцы … або з гісторыі аднаго прадмета”!</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Сёння размова пойдзе аб таямніцах адной надзвычай цікавай рэчы, якая была знойдзена падчас археалагічных раскопак падворка магілёўскага праваслаўнага архіепіскапа. Гэтая рэч – керамічная бутэлька  выкананая з белай гліны. Яна пакрытая светлай карычневай палівай, мае зграбную маленькую ручку ў верхняй частцы. Знойдзена была пры раскопках архірэйскай лядоўні – падвальным памяшканні на паліцах якой, на колатым лёдзе, захоўваліся стравы і напоі. Што ж гэта за бутэлька? І што ў ёй было? На гэтае пытанне мы можам даць адназначны адказ, дзякуючы адціснатаму кляйму і подпісах на ім і побач з ім. Па цэнтру кляйма змешчана выява льва. Па перыметру кляйма чытаем надпіс – «Selters». Ніжэй кляйма ёсць змешчаны яшчэ адзін адціснуты надпіс-штамп –  «HERZOGTHUM NASSAU». На гербе герцагства да 1836 года змяшчалі выяву арла, а пазней гэтага года – выяву льва. Герцагства  існавала з 1806 па 1866 год. Таму знойдзены ў Магілёве выраб зроблены не раней 1836 і не пазней 1866 года.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Такім чынам, перад намі фірмовая нямецкая бутэлька, якая прыехала да нас з герцагства Насау. А захоўваўлася ў ёй сельтэрская вада. Здабывалася яна з крыніц Зэльтэрса ў Германіі і разлівалася ў адмысловыя бутэлькі з белай рэйнскай гліны. Менавіта такія вырабы і захоўваюцца ў нашай археалагічнай калекцыі, а адна бутэлька дэманструецца ў экспазіцыі музея. Сельтэрская вада была надзвычай модным і прэстыжным напоем у Еўропе з 1750 года, яна разыходзілася па ўсяму свету. Яе пілі паўсюль, дзе былі арыстакраты. Гэта напой багатых. Сэльтэрская – натуральна газаваная мінеральная вада. Дзякуючы ўтрыманню ў яе складзе вуглякісламу газу, яна мае саланаваты, шчыплячы язык, смак. Лічылася, што яна амаложвае і ачышчае арганізм. На балях у той час сэльтэрскую падавалі замест шампанскага, каб узнавіць сілу пасля танцаў. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вось такія таямніцы аб гарадской гісторыі, гандлёвых і культурных сувязях нашага горада, распавяла нам гэтая бутэлька.</span><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Вядучы навуковы супрацоўнік Марзалюк А.В.</span></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Музейныя таямнiцы. Круцыфікс “Ля Салет”</title>
		<link>https://museumhm.by/muzejnyja-tajamnicy-krucyfiks-lja-salet/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[ratusha_adm]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 01 Aug 2024 08:48:46 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[# play]]></category>
		<category><![CDATA[# Ратуша]]></category>
		<category><![CDATA[Музейныя таямніцы]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://museumhm.by/?p=9410</guid>

					<description><![CDATA[Вітаем Вас, шаноўныя аматары даўніны. Сёння мы распавядзем пра яшчэ адзін прадмет з фондаў нашага музея. У 2015 годзе дабрадзей нашага музея Казакоў Валерый Мікалаевіч перадаў музею каштоўны экспанат – круцыфікс “Ля Салет”, які бытаваў у Магілёве ў канцы ХІХ – пачатку ХХ стагоддзя. Круцыфікс вышынёй 22 см з меднага сплаву звяртае ўвагу незвычайным выглядам, такі тып нечаста сустракаецца на нашых абшарах. Магчыма гэты круцыфікс быў прывезены з Заходняй Еўропы. 19 верасня 1846 года ў Францыі каля горада Ля-Салет-Фалаво адбылося яўленне Багародзіцы двум маладым пастухам. На грудзях Маці Божай візіянеры&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Вітаем Вас, шаноўныя аматары даўніны. Сёння мы распавядзем пра яшчэ адзін прадмет з фондаў нашага музея.</p>
<p>У 2015 годзе дабрадзей нашага музея Казакоў Валерый Мікалаевіч перадаў музею каштоўны экспанат – круцыфікс “Ля Салет”, які бытаваў у Магілёве ў канцы ХІХ – пачатку ХХ стагоддзя.</p>
<p>Круцыфікс вышынёй 22 см з меднага сплаву звяртае ўвагу незвычайным выглядам, такі тып нечаста сустракаецца на нашых абшарах. Магчыма гэты круцыфікс быў прывезены з Заходняй Еўропы.</p>
<p>19 верасня 1846 года ў Францыі каля горада Ля-Салет-Фалаво адбылося яўленне Багародзіцы двум маладым пастухам. На грудзях Маці Божай візіянеры Мялання і Максімен убачылі сімбаль пакуты Хрыста &#8211;  крыж, але ж так не падобны на іншыя вядомыя нам крыжы. На адным яго канцы знаходзіліся абцугі, на другім &#8211; малаток. Некаторыя бачылі ў іх прылады, выкарыстаныя ў час укрыжавання. Але сімвалы гэтыя маюць больш глыбокі сэнс. Бо малатком прыбіваюць, а з дапамогай абцугоў вызваляюць. Такім чынам, яны сімвалізуюць смерць і ўваскрасенне.</p>
<p>У Ла-Салет Багародзіца папярэдзіла аб бедствах і небяспецы, якія набліжаюцца і паказала хрысціянам, як іх пазбегнуць. Пасля пільнага вывучэння абставінаў з’яўлення і наступных падзей, а таксама паслання, Папа Пій ІХ ў 1851 годзе прызнаў аб’яўленне сапраўдным.</p>
<p>Галоўны захавальнік фондаў Наталля Прачакова</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
